Сервери Nutanix

Що таке гіперконвергенція, якщо коротко

Класична серверна складається з трьох поверхів: сервери окремо, система зберігання окремо, мережа зберігання між ними. Кожен поверх треба купити, налаштувати й обслуговувати, а при зростанні докуповувати частинами, які не завжди дружать між собою.

Гіперконвергентний вузол складає ці поверхи в одну коробку. Диски стоять у самих серверах, а програмна частина збирає їх у спільний простір зберігання. Окрема система зберігання й мережа під неї просто зникають зі схеми.

Що це дає на практиці

• Зростання по вузлу. Не вистачає ресурсу, додається ще один вузол, і кластер розширюється без зупинки.
• Одне вікно керування. Віртуальні машини, зберігання й мережа налаштовуються з однієї консолі, а не з трьох різних інтерфейсів.
• Передбачуваність при відмові. Вихід вузола з ладу переносить машини на сусідні автоматично, дані лежать у кількох копіях.

Коли це доречно, а коли ні

Гіперконвергенція виграє там, де багато віртуальних машин і робочих місць VDI, де інфраструктура зростає поступово й де немає окремої команди під систему зберігання.

Вона програє на вузьких задачах з однією великою базою даних, якій потрібен весь ресурс однієї машини, і там, де вже куплена й окупається класична СГД.

З чого починається підбір

Три числа: скільки віртуальних машин планується, скільки терабайтів корисних даних і скільки користувачів працюватиме одночасно. Далі рахується кількість вузлів і серія, G8 чи G9.

Напишіть ці цифри, і ми запропонуємо конфігурацію кластера з поясненням, чому саме стільки вузлів.